УДК 658.657
Головін В.В., канд. техн. наук, Моренко Т.О., Хлоповських Н.Б.
ТОВ “Інститут регіональних екологічних досліджень”, м. Запоріжжя, Україна 2012р.
Гришина Т.М.
АТ «УкрНДІОГаз», м. Запоріжжя, Україна

Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля. Інфільтрація від захоронених відходів на полігонах, пилоутворення в процесі їх розміщення, вітрова та водна ерозії, інші фактори міграції токсичних речовин приводять до забруднення підземних та поверхневих вод, атмосферного повітря, земельних ресурсів.

Існуючий розрив між накопиченням відходів і рівнем їх утилізації, знешкодження та видалення, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, але й загостренням соціально-економічної ситуації в цілому.

Причини кризової екологічної ситуації з цього питання полягають у недосконалості нормативно-правової бази та стану управління у сфері поводження з відходами, наслідками чого є:

  • негативний вплив накопичених відходів на здоров’я людей і навколишнє природне середовище;
  • відсутність економічного механізму стимулювання збору та переробки твердих побутових відходів (далі - ТПВ) як вторинних ресурсів;
  • недостатність заходів, що спрямовані на роз’яснення сучасних підходів у поводженні з ТПВ серед населення.

Ефективне вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, можливе тільки на основі заходів, які враховують сучасний стан економіки і перспективи соціально-економічного розвитку області.

Однією з основних особливостей індустріального комплексу міста Запоріжжя є активність виробничого природокористування. Масштабність ресурсовикористання і енергетично-сировинної спеціалізації економіки регіону в цілому сприяють значному утворенню і накопиченню відходів виробництва і споживання. І хоч певна частина відходів у процесі виробництва переробляється і використовується в якості вторинних ресурсів, переважна їх кількість нагромаджується на полігонах, в шламонакопичувачах.

Виробнича діяльність підприємств міста пов’язана з відходами І-ІV класу небезпеки. За даними Головного управління статистики в Запорізькій області станом на 01.01.2012 року в місті накопичено 114143459,4 т відходів І-ІV класів небезпеки, у тому числі 8201685,2 т відходів І-Ш класу небезпеки.

Головними джерелами забруднення відходами залишаються підприємства металургійного, хімічного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного та комунального господарства.

У цілому по місту на початок 2012 року переважна кількість відходів І-Ш класів небезпеки була зосереджена на таких підприємствах: ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, ПАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь”, ПАТ “Запорізький завод феросплавів”, ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, ПАТ “Мотор СІЧ” та ПАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”.

У зв’язку зі скороченням обсягів промислового виробництва на підприємствах спостерігається зменшення обсягів утворення відходів (рис. 1, рис. 2), про що свідчать дані Головного управління статистики в Запорізькій області. Таким чином, зменшується і кількість відходів, що розміщуються на промислових полігонах.

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

З метою зменшення обсягів відходів, які розміщуються та утворюються на підприємствах виконується ряд відповідних заходів щодо поводження з відходами.

Одним із засобів щодо запобігання токсичному забрудненню навколишнього природного середовища є організація місць для зберігання, складування, утилізації, видалення та захоронення відходів.

На території міста розташовано 8 полігонів: полігони промислових відходів у балці Середня (загальна площа – 219,0 га) підприємств ВАТ «Запоріжсталь» (площа – 112,8 га), ПАТ «Дніпроспецсталь» (площа – 38,8282 га), ПАТ «Запорізький завод феросплавів» (площа – 21,4946 га), ПАТ «Запоріжкокс» (площа – 45,8781 га); накопичувач-випарювач рідких промислових відходів ПАТ «Мотор Січ» (площа – 1,55 га); полігон промислових відходів ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (площа – 3,9757 га); гідроспорудження комплексу позамайданчикового шламовидалення ВАТ «Запоріжсталь» у б. Капустянка (площа – 148,4673 га); полігон твердих побутових відходів № 1 (площа – 47,0707 га).

На теперішній час у місті експлуатується тільки один полігон твердих побутових відходів № 1, який був введений в експлуатацію ще у 1951 році.

Побутові відходи містять значну частку ресурсоцінних компонентів, тобто тих, що можуть бути використані як вторинна сировина (папір, картон, скло, полімери, метали, харчові та інші органічні відходи). При комплексному підході реально використовувати 50-60 % побутових відходів як вторинну сировину, що дозволить значно зменшити обсяг відходів, який надходить на полігон, тим самим зменшити потреби у потужностях для видалення відходів, зберегти недостатні природні ресурси.

У складі побутових відходів щороку збільшується питома вага полімерних матеріалів, також зростає частка небезпечних відходів, а саме: хімічних елементів живлення, люмінесцентних ламп, фарб і розчинників, побутових миючих засобів, технічних мастил, аерозолів, прострочених медикаментів, електричної та електронної техніки, що вийшла з ладу, приладів, що містять ртуть тощо. На сьогоднішній день небезпечні відходи збираються разом з побутовими та захоронюються на полігоні, чим створюють серйозну небезпеку для довкілля. Через відсутність системи збирання та утилізації небезпечних відходів у складі побутових у навколишнє середовище потрапляють солі важких металів, ртуть та інші небезпечні речовини.

Небезпечні складові побутових відходів повинні збиратись окремо від інших у спеціально відведених і обладнаних місцях, а також відокремлюватись на стадії сортування та передаватись спеціалізованим підприємствам, які одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Під час перевезення небезпечних відходів у складі побутових необхідно забезпечити збереження їх цілісності та унеможливити їх руйнування та змішування між собою та іншими видами відходів.

Не меншу загрозу становлять специфічні відходи лікувально-профілактичних установ – медичні відходи, які забороняється скидати у контейнери для збирання ТПВ. Велика частина відходів ЛПУ (від 60 до 85%) не становить небезпеки і вони цілком можуть бути віднесені до твердих побутових. У той же час, решта відходів (15% і більше) являє серйозну загрозу для навколишнього середовища, оскільки їх інфікованість в 1000 разів перевищує інфікованість ТПВ, крім того, вони містять значну кількість токсичних сполук, а також радіоактивні речовини.

До відходів, які утворюються на території лікувально-профілактичних установ, в залежності від їх класу небезпеки повинні пред’являтись різні вимоги щодо збору, тимчасового збереження і транспортування. Змішування відходів різних класів неприпустиме. Епідеміологічно-безпечне поводження з відходами лікувально-профілактичних установ, залишається проблемою; недосконалість і недоліки нормативно-законодавчої бази щодо поводження з відходами лікувально-профілактичних установ вимагає серйозного наукового аналізу і сучасних технологічних рішень.

Світовий досвід показує, що вторинна переробка медичних відходів неможлива у принципі. Ризики для людського життя занадто високі і ніякі доходи їх не покривають. Сьогодні у всіх цивілізованих країнах небезпечні медичні відходи знищують, лише окремі фракції цих відходів при наявності відповідних умов можуть підлягати утилізації: люмінесцентні лампи, термометрии, фіксажний розчин, проявник рентгенівської плівки, полімерні одноразові вироби, металеві вироби, папір, картон.

У результаті робіт з будівництва та перепланування утворюються великі обсяги ремонтних відходів, які повинні збиратись окремо від інших видів побутових відходів. Вони складаються з бетону та цегли, а також змішаної фракції відходів, до якої входить деревина, метал, пластмаса тощо та зазвичай спрямовуються на полігон.

Значна частка ремонтних відходів може повторно використовуватись та перероблятись. Видалення такого типу відходів, якщо вони звалені біля контейнерних майданчиків, не піддається механізації та потребує ручної праці. Ремонтні відходи є важкими та великогабаритними та не можуть бути вивезені за допомогою звичайних сміттєвозів, оскільки питома вага їх значно вища побутових, вони не створюють особливої загрози для навколишнього середовища, проблема, в основному, полягає у відсутності схеми їх збирання, транспортуванні до санкціонованого місця розміщення, утилізації.

Ремонтні та великогабаритні відходи у складі побутових за контейнерною схемою рекомендується збирати у контейнери місткістю вище 2 м3, які можуть бути встановлені не тільки на контейнерних майданчиках, а й у спеціально відведених місцях, доступних для під`їзду спеціального автотранспорту. Доцільно використовувати контейнери обладнані кришками та з пристроєм для відкривання кришки за допомогою ніг.

Побутові відходи містять значну частку садових та харчових відходів, які за умови їх окремого збирання можуть біологічно компостуватись, утворюючі кінцеві продукти у вигляді компосту. Для цього необхідно щоб мешканці багатоквартирних будинків відсортовували такі відходи та збирали у спеціальний контейнер з кришкою.

Єдиний полігон ТПВ № 1 м. Запоріжжя, що експлуатується, відноситься до високонавантажених – висота складування понад 25 метрів.

Полігон ТПВ № 2 був закритий у 2007 році, оскільки вичерпав свої можливості.

Для будівництва нового полігону ТПВ № 3 на території Запорізького району Запорізької області вже відведено земельну ділянку.

У місті впроваджується система роздільного збирання відходів із вилученням ресурсоцінних матеріалів. Для роздільного збирання відходів безпосередньо на місцях їх утворення ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» встановлено на території житлової забудови міста 8355 контейнерів по 1,1 м3 та 0,75 м3 для збирання ТПВ та 1,1 м3 для вторсировини.

З серпня 2009 року на полігоні ТПВ № 1 екслпуатується сучасна лінія по сортуванню ТПВ, на якій відбувається кінцеве сортування вторинної сировини з контейнерів під ресурсоцінні матеріали. Потужність лінії складає 110 тис. тонн на рік. Окремо відсортовуються скло, макулатура, полімерні відходи, використана металева тара (ящики, фляги, каністри, банки, балончики).

Необхідно розвивати мережу пунктів з приймання вторинної сировини, в яких здійснювати прийом сировини від населення за певну плату чи в обмін на товари широкого вжитку. Створення мережі таких пунктів надасть змогу підвищити якість вторинної сировини та зменшити витрати на транспортування відходів. Також, на цих пунктах можливо організувати приймання небезпечних відходов у складі побутових з метою запобігання потрапляння останніх в контейнери, та відповідно і на полігони ТПВ.

У місті функціонує система заготівлі вторсировини через комерційні пункти прийому. Але, незважаючи на те, що рівень заготівлі вторсировини в останні роки зріс, він залишається надзвичайно низьким. Як показує аналіз фракційного складу побутових відходів міста, у них міститься (по вазі) 28,8% макулатури; 9,23% полімерних матеріалів та поліетилену; 8,5% скла; 5% металів, що представляють собою коштовну вторинну сировину. Раціонально організована система збору ТПВ повинна враховувати цей фактор і бути орієнтованою на витяг цих корисних компонентів з метою їхнього використання.

Таким чином, проаналізувавши сучасний стан в сфері поводження з відходами м. Запоріжжя, можна зробити висновок про те, що для вирішення усіх наявних проблем необхідно створити умови, що сприятимуть зменшенню обсягів утворення, забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення відходів, зменшення їх шкідливого впливу на довкілля, покращення санітарного стану міста та покращення умов життя мешканців міста. Для досягнення цієї мети необхідно передбачити такі основні завдання:

  • зменшити обсяги утворення та захоронення відходів шляхом впровадження технологій роздільного збирання, механізованого сортування з вилученням ресурсоцінних компонентів, переробки, утилізації та знешкодження;
  • забезпечити будівництво нового полігону ТПВ, який би відповідав всім природоохоронним та санітарно-гігієнічним нормам;
  • ліквідувати несанкціоновані звалища відходів на території міста;
  • розробити Схему санітарного очищення міста, реформувати систему санітарного очищення міста в цілому;
  • забезпечити удосконалення системи збору і переробки вторинної сировини, розширення мережі пунктів по її збору і заготівлі;
  • забезпечити промислове впровадження сучасних технологій комплексної переробки відходів;
  • забезпечити ефективне використання ТПВ як альтернативних джерел енергії;
  • розробити програму екологічного виховання населення, навчання основам комунальної санітарії та пропаганди культурного поводження з відходами.

Проблема відходів і становлення мало- і безвідходного виробництва має вирішуватись як на шляху розробки і освоєння технологій, що обмежують утворення відходів, так і на шляху впровадження технологій повної, комплексної переробки сировини. Щодо відходів споживання в подальшому повинна переслідуватися мета «нульового рівня відходів» як за рахунок мінімізації утворення, так і шляхом рециклінгу, повторного використання, відновлення чи утилізації.

Література:

1. Закон України “Про відходи” із змінами.

2. Програма поводження з токсичними відходами в Запорізькій області / Головін В.В., Гаращук Н.І., Діковський М.В. та ін. – Запоріжжя: КП “Запорізька міська друкарня “Дніпровський металург”, 2005. – 170 с.

3. Програма поводження з твердими побутовими відходами в Запорізькій області на 2008-2012 р.р., затверджена Рішенням Запорізької обласної ради від 07.08.2008 р. № 17 /Головін В.В., Коба В.Т., Діковський М.В. та ін.