УДК 504.064
Головін В. В., канд. техн. наук
ТОВ «Інститут регіональних екологічних досліджень», м. Запоріжжя, Україна 2011р.

Серед основних заходів по стабілізації і подальшого поліпшення екологічної ситуації  в Україні особливе місце відводиться розвитку державної системи моніторингу довкілля, яка ґрунтується на регіональних системах моніторингу. Вимога часу полягає у комплексному підході до обробки та аналізу екологічних даних, прогнозування та управління станом навколишнього природного середовища (НПС), інформування громадськості та на­селення.

Сьогодні кожний регіон України (в основному) має:

  • відповідну організаційну структуру та узгоджені регламенти обміну інформацією по окремих напрямах;
  • функціонують відомчі мережі спостережень і окремі автоматизовані системи обробки інформації (Держуправління ОНПС, екоінспекція);
  • впроваджено окремі підсистеми автоматизованого збору та обробки даних про стан складових навколишнього природного середовища.

У той же час державні органи влади, органи самоврядування, громадськість, населення не достатньо забезпечені оперативною узагальненою екологічною інформацією.

У зв'язку з чим виникла необхідність у створенні автоматизованої системи оприлюднення (інформування) про екологіч­ний стан регіону (далі Система) з єдиним банком даних по складовим навколишнього природного середовища, з можливістю оперативного аналізу поточної ситуа­ції і узагальненого представлення екологічного стану території. Вирішення цієї задачі за останні два роки дозволило провести інформаційну адаптацію даних системи моніторингу до­вкілля до потреб фахівців обласної державної адміністрації та територіа­льних органів, донести екологічну інформацію до громадськості за допомогою автоматизованих інформаційних засобів (табло, WЕВ-сайту, телебачення).

Системи повинна була відповіда­ти завданням, визначеним:

  • постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 року №391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»;
  • постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року №1376 «Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища»;
  • регіональними Програмами моніторингу довкілля, затверджених рішеннями сесій обласних рад;
  • законом України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" від 21 грудня 2010 року № 2818-VI.

Інформаційно Система використовує дані єдиного екологічного банку регіонального інформаційно-аналітичного центру моніторингу.

Системи базується на принципах:

  • об'єднання інформаційних підсистем окремих напрямів для комплексної оцінки інфо­рмації;
  • уніфікації технічного та програмного забезпечення;
  • впровадження передових інформаційних технологій;
  • відкритості інформаційних систем для розширення та впровадження нових напрямів.

В процесі створення Системи:

  • на першому етапі узгоджено інформаційні потреби (структури і формати первинних і агрегованих вхідних даних, аналітичної інформації і структури звітів у вигляді таб­лиць, графіків, схем, мап, бюлетенів);
  • на другому етапі розроблено прикладне програмне забезпечення (ПЗ) інтеграції в єдиний банк даних інформації від суб'єктів Системи, ПЗ оцінки, узагальнення, форму­вання відповідних звітів, отримання тематичних екологічних мап територій регіону засобами геоінформаційних технологій;
  • на третьому етапі розроблені, узгоджені та затверджені регламенти автоматизованого обміну інформацією (вид інформації, форма, термін передачі) та технології оприлюднення екологічної інформації. Система впроваджена в експлуатацію.

В результаті роботи Системи для різних споживачів формується детальна, узагальнена та аналі­тична інформація.

Інформація про забруднення компонентів НПС (дивись рисунок), інспекційну та дозвільну діяльність, результати оцінки екоризиків, надзвичайні ситуації надходять до регіонального ІАЦ системи, де обробляється і узагальнюється фахівцями за допомогою прикладного ПЗ. Після чого узго­джена адміністрацією Системи інформація про стан НПС надходить до ВЕБ сайту, ЗМІ, інформаційних табло колективного користування.

Єдиний банк даних створено з метою зберігання, аналізу, узагальнення інформації по різних напрямках охорони довкілля, отримання відповідних звітів та побудови екологічних карт. Інформація збирається від 15 природоохоронних організацій області.

Дані, що надходять в систему, зберігаються постійно в екологічному банку регіональ­ного інформаційно-аналітичного центру і не підлягають використанню в комерційних цілях. Адміністрування регіонального банку даних на сьогодні забезпечується Держуправлінням охорони на­вколишнього природного середовища області. Координацію взаємодії між су­б'єктами і регіональним банком даних Системи забезпечує Держуправління разом з обласною державною адміністрацією. Відповідальність за достовірність даних спостережень несуть керів­ники організацій, що надають інформацію.

Спеціалізоване автоматизоване робоче місце «ЕКОІНФОРМ» має доступ до єдиного банку еколо­гічних даних та дозволяє обробляти і узагальнювати вхідні дані від суб'єктів системи з метою отримання аналітичної інформації і підготовки звітів для оприлюднення. Крім того, засобами ГІС технологій ведеться підгото­вка екологічних тематичних мап за напрямками роботи Системи на основі інформації єдиного регіо­нального банку даних.

Інформація про за­бруднення різних складових довкілля регіону може бути поширена на зовнішні засоби рек­лами (інф. табло, бігборди), ЗМІ: газети, телебачення, радіо, електронні ЗМІ.

В результаті було досягнуто забезпечення:

  • умов для обміну, узагальнення та інтеграції до центральної бази даних інформації від 15 суб'єктів регіонального моніторингу;
  • обробки та оцінки даних моніторингу засобами геоінформаційних технологій для отримання тематичних екологічних мап територій регіону;
  • оцінки, узагальнення та формування звітної інформації для фахівців та інформування громадськості за усіма напрямами природоохоронної діяльності;
  • впорядкування інформаційних потоків між суб'єктами, РІАЦ, ІАЦ облдержадміністра­ції, системи інформаційного табло, інших засобів інформування;
  • створення умов для інформаційної підтримки прийняття рішень у галузі охорони до­вкілля в регіоні.

Зрештою працездатна Система інформування задовольнить інтереси всіх учасників та користувачів системи:

  • для управлінських структур - системне вивчення природних процесів і обгрунтуван­ня стратегії комплексного управління природними ресурсами; створення умов для інформаційної підтримки прийняття рішень в галузі охорони навколишнього сере­довища;
  • для природоохоронних організацій - скорочення витрат на технологічні процеси з об­робки даних; сприяння структурній та відомчої перебудови мереж і служб спостере­жень; вільний обмін і поширення інформації відповідно до рівнів доступу;
  • для підприємств - сприяння приведення виробничих процесів у відповідність з еколо­гічними вимогами, нормативами та стандартами; впровадження принципів екологіч­но безпечного природокористування;
  • для населення - вільний доступ до екологічної інформації, підвищення екологічної свідомості громадян.

Впровадження такої Системи сьогодні актуально як для прийняття оперативних управлінських рішень та вироблення відповідної природоохоронної стратегії, так і для інформування громадськості і населення про екологічний стан в регіоні.

Інститут регіональних екологічних досліджень допомагає в реалізації національної політики України у сфері охорони довкілля, створюючи складові регіональних інформаційно-аналітичних систем моніторингу довкілля нового покоління.

 

ЛІТЕРАТУРА 

1.        Головін В.В. Інформаційно логічна структура регіональної системи моніторингу довкілля // Еколо­гія довкілля та безпека життєдіяльності. - 2004. - № 5. - С. 73- 79.

2.       Головін В.В. к.т.н., Бройде І.Л.. Методологія побудови сучасної регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Матеріали науково-практичної конференції «Моніторинг навколишнього середовища. Науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення (18-22 вересня 2006р., АР Крим, м. Коктебель)» - К.: НПЦ "Екологія наука техніка". - 2006. - С. 88-92.

3.       Головін В.В., Гаращук Н.І., Діковський М.В. Підходи до розроблення програмного забезпечення регіо­нальної системи моніторингу довкілля. Матеріали науково-практичної конференції «Моніторинг на­вколишнього середовища. Науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення (18- 22 вересня 2006р., АР Крим, м. Коктебель)» - К.: НПЦ "Екологія наука техніка". - 2006. - С. 92 - 95