Друк

УДК 504.064
Науково-практична конференція "Моніторинг навколишнього природного середовища": Зб. наук. ст. 2006 р
Головін В.В. к.т.н.,
Бройде І.Л.

Розвиток сучасного суспільства вимагає усе більшого споживання природних ресурсів, що веде до їх виснаження. Соціальний прогрес значною мірою залежить від ефективності заходів щодо попередження і мінімізації негативних наслідків техногенного впливу на навколишнє середовище. Світове співтовариство робить кроки до сталого соціоекологічного розвитку. Прийнято Декларацію Ріо-де-Жанейро (1992 р.) про перехід до екологічно безкризисного і сталого розвитку. 

Одним із механізмів оптимізації природогосподарювання та попередження негативних наслідків техногенного тиску є створення єдиної загальнодержавної системи моніторингу навколишнього природного середовища як складової частини світової інформаційної екологічної системи. Загальнодержавна система моніторингу має будуватися з урахуванням особливостей регіональних екосистем, з опрацюванням підходів щодо створення регіональних систем моніторингу. Тим самим створюються умови для часткового вирішення проблеми переходу такого регіону до сталого розвитку. 

Реорганізація та удосконалення регіональних систем моніторингу навколишнього природного середовища з урахуванням сучасних вимог до системи моніторингу як до інформаційно-аналітичної системи є складною організаційною та науково-технічною проблемою. Це потребує застосування системного підходу, обґрунтування структурної та логічної організації складових системи з урахуванням сучасних інформаційних технологій, автоматизації вимірів, оперативності в обробці даних, аналізу їх достовірності. Впровадження такої стратегії сприятиме підвищенню ефективності обґрунтування заходів щодо вирішення задач екологічної безпеки країни. 

Спираючись на постанову Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, за ініціативи Запорізької облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування м. Запоріжжя, Держуправління екоресурсів в Запорізькій області розроблена та затверджена рішенням Запорізької обласної Ради від 27.07.2001 № 2 Програма моніторингу довкілля Запорізької області [1], яка була першою і тривалий час єдиною регіональною Програмою моніторингу в Україні. Програма спрямована на реалізацію державної політики України у галузі охорони довкілля та надає етапи вдосконалення системи моніторингу довкілля Запорізької області. За останній час практично в усіх областях України розроблено та затверджено регіональні Програми моніторингу довкілля.

Регіональна система  моніторингу довкілля охоплює ландшафтні райони у межах адміністративних кордонів області та існуючої системи державного управління, базується на принципах самостійності її суб’єктів у прийнятті природоохоронних управлінських рішень.   Система моніторингу - це система спостережень, обміну та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки (рис.1).

Метою створення регіональної системи моніторингу довкілля є підвищення ефективності управління природоохоронною діяльністю та екологічним станом регіону, функціонування еколого-економічної системи.   

Функціонування обласної системи моніторингу довкілля дозволяє: 

Комплексний аналіз природоохоронної діяльності організацій та установ Запорізького регіону (інших регіонів країни [2-4]) засвідчив, що у регіональній системі моніторингу довкілля головними суб'єктами виступають організації що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища, контроль та санітарно-епідеміологічний нагляд за об'єктами, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля (Держуправління екоресурсів, ОблСЕС, Обласний центр з гідрометеорології, інші).  Організації які є учасниками моніторингу здійснюють  координацію і контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності на підвідомчий їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення (Облдержадміністрація, райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування, облпрокуратура, інші). Природокористувачі, що впливають на стан довкілля викидами, скидами, відходами своєї виробничої діяльності .   

Виходячи з того, що система моніторингу довкілля є багатоцільовою системою, яка містить великі обсяги різноманітної інформації структурування її за інформаційно-логічним принципом дозволило відокремити різні завдання і притаманну їм інформацію по структурних блоках [6]. Кожний структурний блок з інформаційної точки зору вирішує функції збору, оброблення та зберігання відповідної інформації. Система моніторингу являє собою декілька функціонально взаємодіючих підсистем: 

Система моніторингу довкілля регіонального рівня грунтується на використанні існуючих організаційних структур суб'єктів моніторингу і функціонує на основі об'єднання інформації за допомогою єдиного організаційного та нормативно-правового забезпечення.

Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу засновуються на взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, координації дій під час планування, організації та проведення спільних заходів, ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень за об'єктами довкілля та комп'ютеризації процесів діяльності. 

Обмін інформацією безкоштовний відповідно до затверджених регламентів інформаційного обслуговування суб’єктів моніторингу. Створення обласної системи моніторингу довкілля здійснюється на засаді виконання заходів, які передбачено обласною Програмою моніторингу довкілля. Систему заходів сформовано за пріоритетними напрямами:

Реалізація заходів обласної Програми моніторингу довкілля починається з розроблення та затвердження організаційно розпорядчих документів (з урахуванням відповідної нормативної бази національного рівня [7-9]) та впровадження єдиної автоматизованої системи інформаційної взаємодії між суб’єктами моніторингу. Затверджуються:

Кожний з етапів закінчується розробленням та затвердженням регламентів обміну даними спостереження відповідної підсистеми регіональної системи моніторингу довкілля, актами введення в експлуатацію.

Впровадження єдиної автоматизованої системи інформаційної взаємодії між суб’єктами моніторингу починається з об’єднання даних спостережень за станом найбільш проблемних для регіону природних об’єктів (ресурсів) – атмосферного повітря та поверхневих вод (для Запорізького регіону).

З початку проектування враховується наступне:

На сьогодні в Запорізькому регіоні опрацьовано інфраструктури автоматизованого обміну даними підсистем моніторингу поверхневих вод та атмосферного повітря області, моніторингу питної води, грунтів та фізичних факторів впливу м. Запоріжжя. 

В ході проведених досліджень по розробці інформаційних  складових системи моніторингу визначено загальні функції суб’єктів моніторингу. Насамперед це автоматизоване ведення журналів спостережень, формування та передача даних спостережень до центральної бази даних (ЦБД) системи, отримання первинних та аналітичних даних від інших суб’єктів. 

Центральне місце регіональної системи моніторингу довкілля займає РІАЦ моніторингу, який створюється з метою об’єднання інформації від суб’єктів моніторингу, координації по впровадженню технологічного, науково-технічного, інформаційного, організаційно-методичного забезпечення обласної системи моніторингу довкілля на всіх етапах  її життєвого циклу.

Можна виділити декілька груп по цілям доступу до інформації ЦБД: 

У РІАЦ моніторингу інформація, що надходить від суб'єктів, проходить первинну обробку, структурується по розділам баз даних з подальшою можливістю відображення на корпоративному WEB-сайті системи.  WEB-сайт є складовою інформаційного забезпечення системи та служить для інформування про стан навколишнього природного середовища регіону, оперативного доступу до довідкової,  статистичної,  аналітичної інформації системи. Користувач інформації може вибрати відповідний природний об’єкт або суб’єкта, виконати запит та отримати дані у табличному або графічному вигляді. До системи моніторингу підключається розділ дозвільно-інспекційної діяльності суб’єктів  моніторингу (ліміти та дозволи на використання природних ресурсів, результати перевірки підприємств, накладені штрафи, виявлені збитки навколишньому середовищу тощо). 

Усі дані, що збираються у РІАЦ моніторингу, служать джерелом інформації для комплексної оцінки стану довкілля та прогнозування його змін під впливом техногенного навантаження, які проводяться за допомогою сертифікованих методик з залученням геоінформаційних технологій. Регіональна інформаційно-аналітична система моніторингу довкілля повинна динамічно розвиватися та вдосконалюватися, надавати фахівцям та керівникам управлінських структур області оперативну, аналітичну та прогнозну інформацію, що у свою чергу сприятиме прийняттю більш обґрунтованих природоохоронних рішень щодо забезпечення сталого розвитку країни.

  1. Програма моніторингу довкілля Запорізької області / В.В.Головін, Н.І.Гаращук, В.Т.Коба та ін. / Під ред. В.В.Головіна. – Запоріжжя: ЗМДКД “Дніпровський металург”, 2001. – 181с.
  2. Програма моніторингу довкілля Кіровоградської області / В.В.Головін, Н.І. Гаращук,  М.В. Діковський та інші, 2004. -  133с.
  3. Програма моніторингу довкілля Чернігівської області / В.В.Головін, Н.І. Гаращук, В.Т.Коба та інші, 2005. – 130с.
  4. Проект Програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області / В.В.Головін, Н.І.Гаращук, В.Т.Коба та ін. / Під ред. В.В.Головіна. – 2006. – 156с.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 “Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля” // Офіційний вісник України. 1998. № 13. Ст. 495, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2001 р. № 528.
  6. Головін В.В. Інформаційно логічна структура регіональної системи моніторингу довкілля // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2004. - № 5. – С. 83- 86.
  7. Нормативний документ. Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод. / Під керівництвом В.П. Білогурова  / Мінекоресурсів України. – Київ, 2001. – 54 с.
  8. Керівний нормативний документ КНД 211.0.6.102 – 02. Номенклатура та позначення структурних елементів державної системи моніторингу довкілля / Мінекоресурсів України. – Київ, 2002. – 13 с.
  9. Нормативний документ РД 211.0.8.107 – 05. Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня /  Мінприроди України. – Київ, 2005. – 35 с.